Голос його майстра
4 серпня 2007 року
Автор: Гелен Барлоу – The Advertiser
Визнаний актор Алан Рікман – людина з вражаючим вокальним талантом, повідомляє Гелен Барлоу.
Алан Рікман – класично навчений актор із тим самим глибоким, виразним британським голосом, який можна використовувати з великою силою та ефектом у різних кінофільмах. Він може бути ніжним і моторошним, як у своїй проривній ролі примарного коханця у фільмі Truly, Madly, Deeply. Він може бути зловісним, як у ролі моторошного Ганса Грубера в його американському дебюті в Die Hard, а також у своєму фірмовому образі презирливого шерифа Ноттінгема в Robin Hood: Prince of Thieves.
Він майстерно грає драматичні ролі, як, наприклад, політик Еймон де Валера у Michael Collins. Але він також може бути дуже, дуже смішним – як у фільмі Dogma, де зіграв зарозумілого, позбавленого статі ангела, або в культовій комедії Galaxy Quest, де постає в образі актора, який колись грав іншопланетянина у телесеріалі.
І це було ще до Гаррі Поттера, де всі його навички поєдналися в одному моторошному персонажі – викладачеві Гоґвортсу Северусі Снейпі.
«Северус починає набагато більше впливати на сюжет наприкінці цього фільму», – пояснює Рікман, маючи на увазі Гаррі Поттера і Орден Фенікса. «Зйомки у мене зайняли близько семи тижнів. Попередні фільми я знімав протягом довшого періоду, але коли постійно то входиш, то виходиш із процесу, це стає складно».
Тепер, коли він знову привернув нашу увагу, Рікман залишив за собою всі ці суворі образи, щоб зіграти двох, ну, відносно звичайних чоловіків.
Раніше цього року він з’явився у фільмі Perfume: The Story of a Murderer, одягнений у перуку, в ролі купця XVIII століття, який намагається врятувати свою дочку від юнака, що хоче перетворити її невинний аромат на парфуми. А у фільмі Snow Cake його герой, водій, заводить дружбу з аутистичною матір’ю автостопниці, яку він випадково збив після того, як погодився її підвезти.
Як би не були звичайні персонажі, у них все одно є голос Рікмана. Звідки він береться?
«О, це те, з чим мені довелося жити», – каже він зітхаючи, звучачи майже як його депресивний робот із Автостопом по Галактиці. «Це якось пов’язано з високим піднебінням, як кажуть». Він засовує пальці до рота, роблячи свій голос ще глибшим. «Я мав би бути хорошим співаком, але викладач у театральній школі не дуже мене в цьому заохочував».
Хоча сьогодні він у піднесеному настрої, Рікман не любить занадто багато говорити про гігантську франшизу Гаррі Поттера, віддаючи перевагу просуванню своїх менш відомих фільмів, «без величезної піар-машини за спиною». До того ж, Snow Cake – це проєкт, у якому він був тісно задіяний. Він навіть допоміг залучити до зйомок Сігурні Вівер, свою партнерку по Galaxy Quest, на роль аутистичної матері. А Вівер, яка назавжди залишиться в пам’яті глядачів як Ріплі з Чужого, була йому неймовірно вдячна.
«Я не думаю, що була для них очевидним вибором на роль Лінди», – зізнається вона. «На щастя, Алан вважав, що я впораюся, і це надало мені впевненості».
«Він приголомшливий актор і чудовий комік. Я вважаю, що він заслуговує на більше фільмів, де він у центрі історії, тому було чудово прочитати сценарій, написаний спеціально для нього: із його гострим розумом, його меланхолією, його глибиною», – додає Вівер.
Канадсько-британська копродукція, написана Анджелою Пелл і зрежисована Марком Евансом (обоє британці), Snow Cake розгортається в засніженому канадському містечку, де, мабуть, Лінда у виконанні Вівер може відчувати себе прийнятою та у безпеці. Алекс, персонаж Рікмана – колишній ув’язнений і вбивця, – здається, не має друзів. Тож коли він стукає у двері Лінди, йому доводиться хоч трохи зняти свій захисний бар’єр, адже Лінда сприймає кожного, кого зустрічає, таким, яким він є.
«Мені важко уявити, як це — бути причетним до смерті людини, а потім піти й постукати у двері його матері», – зізнається Рікман.
«Здається, що ця історія доволі проста, але насправді вона про щось набагато глибше. Вона про те, щоб закотити рукави й просто жити далі».
Рікман живе в Лондоні разом із політикинею Рімою Гортон. Протягом багатьох років він боровся за збереження лондонського театру та особисто зацікавлений у тому, щоб працювати над складними темами: «секс, релігія, політика – будь-яке з цих слів із великої літери».
Народжений у 1946 році в сім’ї ірландських і валлійських батьків, він спочатку навчався в Королівському коледжі мистецтв. Коли ж розпочав роботу над постановкою Небезпечних зв’язків у Королівській Шекспірівській компанії й зіграв Вальмона, вистава стала величезним хітом. Тому цілком зрозуміло, що він був розчарований, коли роль у кіноадаптації Стівена Фрірза дісталася Джону Малковичу.
Рікман часто звертається до чорної комедії, і залишається лише уявляти, що він утне в ролі судді Тарпіна у новій версії Свіні Тодда Тіма Бертона, де також знімаються Джонні Депп і Саша Барон Коен.
Хоча Рікман явно не позбавлений театральності, його запитують, чи має він щось спільне зі своїм замкненим, інтроспективним Алексом із Snow Cake.
«Ну, не зовсім. Я ще нікого не вбив», – відповідає він.
