5 січня 2016 року
АЛАН РІКМАН — АКТОР, ЧИЙ ОБРАЗ СИЛЬНО РІЗНИТЬСЯ залежно від того, хто про нього говорить. Чоловіки помічають його майже зміїний прищур та похмурий вигляд і бачать лиходія. Жінки реагують на вкрадливі манери та проникливий, чуттєвий голос. Він їх «предмет обожнювання». Він як тест Роршаха для обох статей.
Я фотографував Рікмана за завданням журналу NOW, коли він був відомий своїми роботами в англійських картинах і роллю Ганса Грубера в “Міцному горішку”, задовго до полковника Брендона і Северуса Снейпа. Проте роком раніше він знявся у фільмі «Вірно шалено глибоко» у ролі Джеймі, і його кар’єра почала серйозно розвиватися у малоймовірному (для мене) романтичному напрямі.
Мої спогади про цю фотосесію, уривчасті, як і решта, кажуть, що вона була в Парк Плаза, зараз Парк Хайят, в Йорквіллі. Злегка незграбна кімната заставлена антикварними меблями, в ній майже немає нейтрального фону. Тому я спробував використати її як оправу для актора, який вріс у крісло в плямі м’якого світла в центрі кімнати, і, ймовірно, взагалі не збирався більше рухатися.
Знімки, які я зробив, – одна котушка в 120 кадрів на Rollei і 35 кадрів на Nikon – були варіацією на тему «як я холоднокровно спостерігаю за фотографом, що метушиться навколо». Рікман рухався досить повільно, я навіть сказав, манерно. Він явно намагався дотягнути до кінця зустрічей з пресою, вдаючи, що все це — лише невелика незручність, яку треба зазнати легкого невдоволення. Ну, чи це мені так здалося.
Мої дочки не надто оцінили мою роботу, але вони були явно вражені тим, що я фотографував Северуса Снейпа. Напевно, ця роль стане визначальною у його кар’єрі — частина мене розуміє, що він буде незадоволений — тож я радий, що хоча б у кількох кадрах зняв частинку тієї готичної загрози задовго до її прояву.
Одна з цих фотографій надовго влаштувалась у моєму портфоліо, а значить, тоді вони, схоже, мені подобалися.
(ОНОВЛЕННЯ: Я виклав ці фотографії минулого тижня, а зараз прийшла сумна новина. Алан Рікман помер від раку 14 січня 2016 року)
