Цитати із книги Гаррі Поттер і в’язень Азкабану
З книги “Гаррі Поттер і келих вогню”, розділ – Непрощенні закляття
“… Наступні два дні минули без особливих інцидентів, якщо не брати до уваги, що Невіл на уроці зілля й настійок розплавив уже свій шостий казанець. Професор Снейп, котрий за це літо став іще мстивішим, ніж звичайно, призначив Невілові кару, і Невіл після неї перебував на межі нервового зриву, бо мусив випотрошити цілу діжку рогатих жаб-ропух.
— Знаєш, чого Снейп має такий гидомирний настрій? — запитав у Гаррі Рон, дивлячись, як Герміона навчає Невіла очисних чарів, щоб видобути з-під нігтів жабʼячі кишки.
— Так, — відповів Гаррі. – Через Муді.
Усі знали, що Снейп дуже хотів здобути посаду викладача захисту від темних мистецтв, та вже четвертий рік поспіль йому це ніяк не вдавалося. Снейпові не подобався жоден попередній викладач темних мистецтв, і він цього не приховував, одначе відверто виявляти свою ворожість до Дикозора Муді остерігався. Коли Гаррі траплялося побачити їх удвох у коридорі чи під час обіду, він помічав, що Снейп уникає погляду Муді — і його магічного, і нормального ока.
— Мені здається, що Снейп його побоюється, — задумливо сказав Гаррі.
— От якби Муді перетворив Снейпа на рогату ропуху, — розмріявся Рон, — і почав жбурляти ним об підлогу в його ж підвалі… “
З книги “Гаррі Поттер і келих вогню”, розділ – Чотири чемпіони
“… Каркароф, тут, окрім Поттера, не винен ніхто, — мʼяко втрутився Снейп. Його чорні очі лиховісно поблискували. — Дамблдор не винен, що Поттер надумав порушити правила. Він це робить постійно, відколи сюди прибув…
— Дякую, Северусе, — рішуче відказав Дамблдор, і Снейп замовк, хоч його очі й далі зловісно світилися з-під масного чорного волосся. …”
З книги “Гаррі Поттер і келих вогню”, розділ – Звірка чарівних паличок
“… — Що тут за галас? — пролунав тихий і суворий голос. Це прибув Снейп.
Слизеринці почали галасливо пояснювати. Снейп показав довгим жовтим пальцем на Мелфоя і сказав:
— Поясни.
— Поттер напав на мене, пане професоре…
— Ми напали одночасно! — крикнув Гаррі.
— … але він поцілив у Ґойла… дивіться…
Снейп подивився на Гойла, чиє обличчя нагадувало тепер ілюстрацію до книжки про отруйні гриби.
— До шкільної лікарні, Ґойле, — спокійно розпорядився Снейп.
— Мелфой зачепив Герміону! — вигукнув Рон. — Дивіться!
Він примусив Герміону показати Снейпу зуби. Вона відчайдушно намагалася затулити їх долонями, та це було нелегко, бо зуби вже сягали до комірця. Пенсі Паркінсон та інші слизеринські дівчата аж згиналися від тамованого сміху, тицяючи на Герміону з-за Снейнової спини.
Снейп холодно зиркнув на Герміону й сказав:
— Не бачу ніякої різниці.
Герміона схлипнула. Її очі налилися слізьми, вона крутнулася на підборах і побігла коридором геть.
Гаррі з Роном пощастило, що вони почали кричати на Снейпа водночас. Їм пощастило, бо їхні голоси так сильно відлунювали в камʼяному коридорі, що в тому гулі неможливо було розібрати, якими саме словами вони його обзивали. Але загальну суть він зрозумів.
— Отже, так, — промовив він шовковим голосом. — Знімаю пʼятдесят очок з Грифіндору і призначаю покарання Поттеру та Візлі. А тепер — всі до класу, якщо не хочете бути покараними на цілий тиждень. …”
З книги “Гаррі Поттер і келих вогню”, розділ – Звірка чарівних паличок
“… — Протиотрути! — сказав Снейп, оглядаючи клас.
Його холодні чорні очі при цьому неприємно поблискували. — Ви всі мали приготувати свої рецепти.
Ретельно заваріть своє зілля, а тоді когось виберемо й випробуємо те, що вийшло…
Снейпів погляд зустрівся з Гарріним, і Гаррі зрозу-мів, що зараз буде. Снейп збирається отруїти його.
Гаррі уявив, як він хапає свій казанець, підбігає до Снейпа і лупить його по немитій голові…
…
— Так? – коротко спитав Снейп.
— Даруйте, пане професоре, але я маю забрати Гаррі Поттера нагору.
Снейп націлився своїм гачкуватим носом на Коліна, й усмішка сповзла з бадьорого обличчя хлопця.
— Поттер ще цілу годину має бути на уроці зілля й настійок, — холодно відказав Снейп. — Після цього він і піде нагору.
Колін порожевів.
— Пане… пане професоре, його хоче бачити містер Бегмен, — сказав він нервово. — Збирають усіх чемпіонів, думаю, їх мають фотографувати…
Гаррі віддав би що завгодно, аби тільки Колін не говорив цих останніх слів. Він зиркнув на Рона, але той невідривно дивився в стелю.
— Дуже добре, — гаркнув Снейп. — Поттере, залиш речі тут і повернешся випробувати свою протиотруту.
— Вибачте, пане професоре… але він повинен узяти речі з собою, — пискнув Колін. — Усі чемпіони…
— Дуже добре! — гаркнув Снейп. — Поттере… бери свого портфеля і йди геть, щоб я тебе не бачив!
