Актор Алан Рікман щоразу навіює на екрані холод страху, коли з’являється у ролі шерифа Ноттінгема, який поклоняється темній магії. Ще раніше він закріпив за собою статус одного з найпам’ятніших лиходіїв кінематографу завдяки ролі гангстерського боса у бойовику Міцний горішок (Die Hard, 1989).
У реальному житті, на щастя, Рікман позбавлений тієї зловісності та жорстокості, які він так легко демонструє у своїх ролях. Він не терпить дурнів, ретельно добирає слова і говорить так, ніби зовсім не радий говорити про себе. Наприклад, про пропозицію зіграти в Робін Гудівін каже:
«Я не був у захваті від ідеї. Подумав: “Що? Знову Робін Гуд?”»
Та коли до його рук потрапив сценарій, він змінив свою думку:
«Я прочитав його й побачив потенціал для ролі шерифа, — каже він. — Після Міцного горішка я займався іншими проєктами, тож подумав, що цілком можу знову вигнути брову у ролі лиходія».
«На щастя, я навчився їздити верхи на зйомках Quigley, дія якого відбувалася в австралійській глибинці», — розповідає він. «Пізніше я дізнався, що всі ті сцени вирізали. Я засмутився… аж поки не отримав роль у Робін Гуді.
Я мав сидіти верхи на коні на вершині пагорба. В день зйомок режисер Кевін Рейнольдс підходить до мене й каже: “Ти ж умієш їздити верхи, правда ж?” І раптом виявляється, що я маю спускатися схилом на норовливому коні, тримаючи меч в одній руці. У той момент я подякував Богові за ті уроки верхової їзди рік тому!»
Йому також почала подобатися роль, коли він дізнався про акторський склад:
«Мене дуже потішило, що Майкл МакШейн зіграє Тука, бо я люблю Whose Line Is It Anyway, — каже він. — А ще Джеральдін Мак’юен у ролі Мортіанни, та Мері Елізабет Мастрантоніо, з якою я працював у The January Man — я розумів, що потрапив у хорошу компанію».
«Голлівуд — місце безжальне, і такі актори, як Костнер, Селлек і Клайн не залишаються на вершині випадково. Вони всі дуже талановиті й до біса працелюбні».
Найбільше Рікман відомий своїми театральними роботами у Великій Британії. Але перенесення вистави Les Liaisons Dangereuses з Лондона на Бродвей у Нью-Йорку відкрило його американській публіці. Багато хто вважав, що саме він мав отримати роль у фільмі Небезпечні зв’язки (1990), яка дісталася Джону Малковичу. Проте якщо Рікман і має якісь образи, він їх не показує:
«У мене не було жодного кінодосвіду, — каже він. — Це був би великий ризик».
«Продюсер Джоел Сілвер прийшов до мене в гримерку в Нью-Йорку і провів дуже дивний екранний тест. Хтось прийшов із ручною відеокамерою, мабуть, щоб показати Брюсу Віллісу пізніше, і я мав проговорити одну-дві репліки. Мене взяли, бо я був дешевим. Треба бути реалістом».
Але роль дісталась йому в ідеальний момент:
«Після восьми вистав на тиждень по три години, я опинився в теплому кліматі, жив у приємному будинку в Голлівуді і працював лише по одній сторінці діалогу на день. У фільмів є свої переваги…»
