Невеликий добрий вчинок для проблемного юнака
Я захоплювався Аланом Рікманом з раннього віку, спочатку через його великі популярні ролі, а потім зацікавився його менш відомими роботами, такими як приголомшливий фільм «Сніговий пиріг», в якому він знімався разом із Сігурні Уівер у 2006 році. Будучи депресивним підлітком, який часто перебував у лікарні та ще й стояв на обліку у соціальних служб, я написав йому короткий лист, у якому розповів, як його фільми привнесли трохи радості та ескапізму в моє життя. Дивно швидко мені прийшла дуже надихаюча і добра відповідь і підписане фото. На щастя, майже через 10 років моє життя налагодилося. Я з теплотою пам’ятатиму цю людину, її доброту, талант і співчуття все своє життя. Я тільки сподіваюся, що він сам знав, як допомогли його скромні вчинки людям на зразок мене по всьому світу.
Джордж
Ах, Алан
Я режисирував 13-річного Алана Рікмана у Latymer Upper School у Хаммерсміті. Він грав роль міської миші в мюзиклі, заснованому на байках Езопа. Ми виграли у нашій секції Хаммерсмітського конкурсу драми. Я тоді щойно вступив до Кембриджу і на півставки підробляв учителем. Алан був тихий, але дуже розумний і винахідливий. Через 22 роки він виконував роль Джеймса Стюарта у «Філадельфійській історії» під моїм керівництвом в Оксфорді. І в юності, і в зрілості він був талановитою, веселою та доброю людиною.
Гордон Макдугалл
Терпіння святого
Я мала насолоду бачити Алана Рікмана на сцені кілька разів. Вперше це було у «Приватних життях». Побачивши його захоплююче виконання ролі Снейпа в першому Гаррі Поттері, і переглянувши все до єдиного його фільми, я ще раз зустріла його на Berlinale в 2006, де він представляв фільм Сніговий пиріг. Ми з жменькою інших шанувальників зустріли його біля кінотеатру Sony Centre у Берліні. Незважаючи на холодний лютневий вечір, Алан був радий зустрітися з нами. Його особливо вразили дві маленькі дівчинки з Німеччини, які були разом зі своєю мамою. Коли Алан з’явився, вони мало не стрибали від захоплення. А потім він ще почав з ними жартувати, вдавано бурчачи, що вони в такий пізній час вже давно повинні бути в ліжках. Алан був з ними неймовірно милий і поблажливий. Насамкінець вони попросили у нього автограф, і Алан схилився до них, щоб дивитися їм прямо в очі, і дуже м’яко запитав: «Wie heißen Sie? («Як вас звуть?» німецькою) Він виділив час на кожного з усіх присутніх, оскільки він знав, що ми чекали його на жахливому холоді. Я ніколи не забуду, якою вона була терплячою і доброю людиною.
Бірте, актриса озвучки, Німеччина
Гарний почерк
На початку 90-х я написав листа Алану Рікману з проханням про автограф і, набравшись нахабства, ще й попросив у нього поради щодо своїх планів радикально змінити подальшу кар’єру. Я тільки-но закінчив університет і розмірковував, чи варто мені займатися економікою та політикою чи виїхати за кордон викладати англійську. Я навіть не міг уявити, що через пару днів, я отримаю свій автограф у вигляді листа в трьох аркушах, в якому Алан давав мені поради щодо можливої зміни моєї кар’єри, ґрунтуючись на його власному досвіді. Так що я врешті-решт вирішив викладати англійську і згодом ніколи про це не пошкодував. Я відвідав гарні країни та познайомився з чудовими людьми. Це був напрочуд великодушний і глибокий вчинок зайнятої, талановитої людини. Його сильно не вистачатиме.
Брент Куіглі
Алан наставник
Коли Алан Рікман уперше побачив мене, я був у чорному трико на 6-дюймових червоних підборах і розгойдувався на канаті. Я грав Капітана Крюка в постановці Пітера Пена під час свого останнього року навчання в Королівській Академії Драматичного Мистецтва. Пізніше того ж року мені раптом знадобилося отримати «Візу для Виняткового Таланту», щоб просто залишитись у Британії та мати можливість працювати там актором. Я написав Алану листа і попросив його, чи він міг написати мені рекомендаційний лист, щоб підтримати мою заяву з приводу візи. Він не тільки дуже швидко мені відповів, він через пару днів написав початковий малюнок листа, намагаючись дотримуватися всіх критеріїв, висунутих прикордонною службою Британії, і запевнив мене, що зробить усе можливе, щоб допомогти. Він був неймовірно добрий і підтримував мене протягом усього процесу.
[Переклад письма, що на зображенні:]
“Я переконаний, що можливість Танмаю залишитися і працювати в Британії принесла б величезну взаємну вигоду. Його виховання в Індії, досвід проживання в США та навчання в RADA зробили його унікальною особистістю, здатною збагатити британський театр і значно вплинути на нього. Йому просто потрібна можливість займатися роботою, яку пропонують. Окрім бажання працювати актором у Британії Танмай також хоче присвятити себе режисерській роботі та працювати над проектами за участю дітей з інвалідністю та незаможних. Ця сторона його роботи принесла б величезну користь навчанню мистецтва та освіти в Британії.
Я беззастережно підтримую надання йому візи.
Якщо вам потрібна будь-яка додаткова інформація щодо цього листа на підтримку, можете без вагань зв’язатися зі мною на Admin@AlanRickman.co.uk
З повагою,
Алан Рікман”
Зрештою, незважаючи на всі наші зусилля, візу мені отримати так і не вдалося. Я написав Алану листа з вдячністю за всю його допомогу і вже майже вирішив, що моя кар’єра на цьому і закінчилася, коли він написав мені чудовий імейл, в якому говорив, що незважаючи на те, що, на жаль, ми живемо в такі часи, не треба втрачати надії, що все ще може змінитися, і що мені треба продовжувати робити те, що я маю робити. Я гадки не мав, що йому тоді вже нездужалося, але його ентузіазм і оптимізм були заразливі. Після цього у мене були ролі і на телебаченні, і в кіно, я грав Насіма Алі Кхана в серіалі «Індійське літо» на 4 каналі та знявся у фільмі «Brahman Naman», прем’єра якого цього року була на кінофестивалі «Санденс». Багато акторів вдячні Алану за те, що його гра спонукала їх зайнятися акторством. Мені ж неймовірно пощастило, що я з вдячністю можу сказати – його слова, адресовані мені – одна з причин того, що я залишився актором і продовжую працювати до сьогодні.
З любов’ю,
Танмай Дананія, актор
Тільки хто цей хлопець?
Був 1988 рік. Мій 10-річний син хтів подивитися «Міцний горішок». Йому потрібен супроводжуючий дорослий, щоб потрапити в кінотеатр. Це я. Ми входимо до театру Ріволі, штат Вісконсін. Купили велике відерце попкорну та дві коли, а потім сіли на наші місця. Через дві години 12 хвилин у кінотеатрі запалюється світло, коли йдуть титри. Я не рухаюся, поки не дізнаюся, хто саме той актор, який зіграв Ганса Грубера. А, Алан Рікман. Добре. Я обіцяю дивитися кожен фільм, у якому він знімається, і я це роблю, доки мій РС не прикує мене до будинку. На DVD фільми не однакові.
slovenia46
