30 січня 2016 року
«Якби не він, я б давно вже був абсолютно зломлений», – зітхає британський актор і режисер Декстер Флетчер (49 років), який у перебуває скорботі за померлим декілька тижнів тому близьким другом Аланом Рікманом.
У вихідні Декстер Флетчер із дружиною Далєю Ібельгауптайте та найкращими друзями відзначить свій 50-й день народження. Радість свята буде затьмарена – одного з тих, хто мав брати участь, у святкуванні не буде.
Наступного тижня Декстер і Даля серед десятка запрошених у колі близьких перед похороном прощатимуться з Аланом Рікманом, актором, який прославився своєю грою в багатьох фільмах і спектаклях і помер 14 січня, в 69 років від раку підшлункової залози.
Мільйонам глядачів він був знайомий як чарівник Северус Снейп із фільмів про Гаррі Поттера. Іншим же запам’ятався за ролями Григорія Распутіна, ангела Метатрона з фільму «Догма», директора рекламного агентства Гаррі з фільму «Реальне кохання» та багатьох інших яскравих ролей — усіх не перелічиш.
У спогадах для «ТВ-антена» Декстер і Даля розкрили і несподіваний бік особистості Алана Рікмана – актора, що практично засватав пару, був уважним, теплим, щедрим, завжди прагнучим допомогти, що залишили яскравий слід у їхньому житті, вірним другом. Він допоміг сотням людей, нічого від них не очікуючи», — каже Даля.
Понад чверть століття тому Далю, тоді молоду литовську режисерку, було помічено в москві британським театральним продюсером і запрошено на постановку вистави до Лондона.
Для своєї вистави Даля обрала актора Ніка Вудстона, а він запросив її відвідати одну з театральних вистав у Вест Енді, де на вечері з акторами вона і познайомилася з зіркою вистави Аланом Рікманом. «Тоді я ще погано говорила англійською, але Алан весь вечір розмовляв зі мною, все терпляче пояснював. Потім на листку написав свій номер телефону і сказав, що в перервах між виставами зміг би показати мені Лондон. Так щотижня ми й ходили: він мені показував різні квартали Лондона, а потім запрошував на обід, (тепер тільки усвідомлюю) чудово розуміючи, що для мене тоді піти до лондонського кафе було недосяжною розкішшю. Тільки нічого не подумайте – це була просто дружба, він піклувався про мене, як опікун. Найсмішніше, про те, що спілкуюся зі справжньою зіркою, я зрозуміла лише через місяць, коли розповіла одному зі своїх друзів. Він був просто вражений, що я спілкуюсь із зіркою. Сама ж я і не підозрювала тоді, що Алан – справжня знаменитість», – згадує Даля Ібельгауптайте. І таких історій, що ілюструють безкорисливість Алана, вона може розповісти десятки.
Коли Даля зняла обшарпану квартиру в Ноттінг Хіллі, Алан Рікман прийшов до неї в гості, не сказав жодного поганого слова, тільки похвалив вибір. А через пару днів у її двері зателефонували майстри – виявляється, Алан вибрав, купив і звелів привезти в будинок режисера (в будинок Далі) нове килимове покриття.
І саме Алану Рікману Далія вдячна за знайомство із Декстером Флетчером.
Коли Декстерові було чотирнадцять, він грав з Аланом у спектаклі у Шеффілді. Старший актор (Рікман) тоді став своєрідним наставником Декстера і потім усе життя намагався допомагати йому.
«Оскільки з одинадцяти років я працював актором, мені довелося займатися освітою самостійно. Алан мені в цьому дуже допомагав, він був мені як батько», – розповідає Декстер Флетчер. «Я завжди знав, що ти станеш великим. Це було лише питанням часу», – цей комплімент, сказаний Рікманом після прем’єри фільму «Дикий Білл» (режисерський дебют Флетчера у кіно), й досі звучить у його вухах.
Коли Алан познайомив Декстера з Далєю, життя і кар’єра Флетчера скотилася на дно. Декстер мав багато боргів та проблеми з наркотиками. І саме Алан рекомендував його на роль в одній із вистав Далії Ібельхауптайте.
«Алан мені завжди показував акторів. Одним із них був Джуд Лоу. І я після трьох переглядів його не прийняла! Коли ми зараз зустрічаємося, він спочатку завжди каже: “Ти мені відмовила у роботі, а я для цього перегляду навіть костюм купив“.
«А Декстер тоді навіть на перегляд не прийшов, але зробив це іншим разом. Він ідеально підходив для ролі, але видавався якимсь розгубленим», – розповідає Даля.
Якось вони розмовляли і Декстер розповів, що банк за борги відбирає у нього чотириповерховий будинок у Лондоні, і йому доведеться жити на вулиці. «Я не могла зрозуміти, як це може статися з талановитим, відомим актором, який забезпечує своїх родичів, друзів, на якого після вистави в барі чекає 200 людей. І ось біда, а допомогти нема кому. Я розповіла все Алану, він відразу ж зателефонував Декстеру і звелів йому прийти. Алан, у його присутності, переказав усі гроші до банку, щоб зберегти будинок Флетчера“, – розповідає Даля Ібельгауптайте.
Декстер обіцяв продати будинок і повернути борг, що потім зробив. Алан не попросив ніякої боргової розписки. Він почав дбати про те, як вивезти Декстера з Англії, щоб той відірвався від згубних пристрастей.
Схему він вигадав – для її здійснення Даля Ібельгауптайте вирушала ставити оперний спектакль до Італії. Реальна історія нагадує анекдот – Алан Рікман задумав зробити Декстера хореографом цієї вистави. «Він переконав усіх, що Декстер повчиться у знаменитого хореографа, дружини А. Мінгели, Керолайн Чоа, приїде до Італії та передасть придумані нею хореографічні ідеї акторам. Це здавалося безумством, але я чомусь погодилася. Лише Декстер так і не приїхав на репетиції. Я подзвонила Алану і кричала, що його задум зіпсував мені спектакль, що він мені звалив на голову якогось дурня.
Через три дні Алан із дружиною приїхали до Італії підтримати мене морально. Вони намагалися мене відволікти, ми їздили в гості до відомого продюсера Сола Зенца, який неподалік живе, який разом з А. Мінгеллою і письменником Майклом Ондатже якраз збиралися знімати фільм «Англійський пацієнт».
А знаєте, чим усе закінчилося? У день, коли мала відбутися остання вистава, по дорозі до оперного театру, я почула автомобільний сигнал. Повертаюся на звук і бачу білий старовинний мерседес, на даху якого сидить Декстер, махає мені рукою та кричить: «Я приїхав!». Я була в такому сказі, але Алан просив не влаштовувати сцени на людях». – Сміється Д. Ібельгауптайте.
“Виявляється, Флетчер у Лондоні продав будинок, приготував гроші, щоб віддати борг Алану, і за півтори тисячі фунтів стерлінгів купив пошарпаний мерседес — Далі якось казала, що такі машини їй подобаються – і з братом прибув до Італії. Він запропонував разом поїздити країною, але я була така люта, що навіть не розмовляла з ним». – зізнається Даля. Повертаючись до Лондона, Алан Рікман сказав пророчу фразу: «Думаю, вам варто потоваришувати».
Після цієї італійської історії Декстер кинув наркотики, а за кілька років він і Даля одружилися. Aлан Рікман був шафером на їхньому весіллі.
Але за шість тижнів до вінчання Даля та Декстер збанкрутували, у них були великі борги. Тоді А. Рікман власним коштом влаштував Декстеру парубоцький вечір в Ірландії. «Скажу відверто: якби не Алан, я вже давно був би або мертвим, або бездомним, який живе під мостом. За все, що тепер я маю, я повинен бути вдячний йому, тому що він мене не раз витяг з ями і познайомив з Далєю», – зізнався Декстер Флетчер.
Близька дружба Далі, Декстера, Алана Рікмана та його дружини Рими (пара таємно одружилися в Нью-Йорку лише у 2012-му році, хоча разом вони жили з 1965 року) тривала понад чверть століття – вони часто гостювали один у одного, бо Алан Рікман ненавидів електронні листи, не любив спілкуватися телефоном і віддавав перевагу особистим зустрічам.
Саме Алан Рікман надихнув Далю на створення мюзиклу “Суїнні Тодд: демон перукар”, який, до речі, у лютому знову буде показано у Вільнюсі. Оскільки у фільмі 2007 року, знятому за цим твором, Алан грав одну з головних ролей, він дав Далі багато порад.
Коли Алан Рікман готувався до головної ролі у фільмі про таємничого цілителя російського царя Григорія Распутіна, Далі Ібельгауптайте перекладала йому книги з російської мови, оскільки актор хотів якнайбільше знати про цього персонажа.
«Ми жили в Алана в Америці, коли він запрошував нас подивитися, як знімається в кіно. Він приходив до нас у гості і щоразу терпів мою курку з лимоном, бо тільки цю страву я вмію готувати“.
„У мене залишилося багато спогадів, і серед них є дуже сентиментальні. Декстер одного разу сказав, що «Алан мені найбільше довіряє». Це було після історії, коли Алан просив мене відвідувати його тяжкохвору матір і записувати її спогади. Я записала та передала йому 15 касет», – розповідає Даля.
Торік навесні у квартирі Декстера та Далі зібралася дуже славна компанія. Одним із гостей був відомий американський актор Крістофер Уокен, який грає у фільмі «Орел Едді» (цього тижня фільм отримав чудові відгуки на кінофестивалі Sundance Film Festival у США). «Знаючи, що він з Аланом Рікманом поважають творчість один одного, я вирішив влаштувати їхню зустріч. Так само були присутні Г’ю Джекмен, наш приятель шеф-кухар Джеймі Олівер, майстер-шеф Дейвідас Праспаляускас, який приїхав з Литви. Чудовий був вечір». – згадував Декстер Флетчер.
Коли ж у травні А. Рікман із дружиною прийшли в гості, Далі здалося, що актор виглядає дуже втомленим, але навіть на думку не спало, що це може бути пов’язане із серйозними проблемами зі здоров’ям.
“Наскільки я пам’ятаю, він навіть на застуду не хворів. Людина, яка ніколи не хворіла. І ось якось восени ми не змогли йому додзвонитися. Так ми дізналися, що у Алана був інсульт,” – розповідає Даля. Коли через деякий час вона і Декстер відвідали Алана, то помітили, що актор був трохи загальмованим, але стверджував, що все гаразд. Те, що хворий на рак підшлункової залози Алан знав з минулого літа, але друзям не розповідав. У грудні Даля після чергової прем’єри ненадовго повернулася до Лондона, де з чоловіком провели один день і незабаром відлетіли у відпустку до Аргентини. Спілкувалися ми навіть не підозрюючи, що це остання наша зустріч (обговорювали, як разом відзначатимемо день народження Декстера та Рими — він у них в один день). У мене раніше були проблеми зі здоров’ям, я лікувалася в Австрії. багато про це питав, правда, я тоді ще не розуміла, чому», – згадує Даля.
Коли Алан Рікман помер, Даля і Декстер вже кілька діб були в тій частині Аргентини, де не працював стільниковий зв’язок і коли, приїхавши в аеропорт, Декстер увімкнув телефон, то зблід – посипалося безліч листів та повідомлень. „Виявляється, на початку січня стан Алана Рікмана вже був таким, що друзям повідомили, що настав час попрощатися. Але за його дорученням, дружина не повідомляла нам. Він знав, як два роки ми мріяли про цю поїздку, і не хотів цьому заважати», – за цих слів на очах Далії заблищали сльози.
Того дня, коли їм стало відомо про смерть близького друга, Декстер і Даля відвідали давно запланований урок танго. «Алан був дуже іронічним і володів приголомшливим почуттям гумору. Він, безумовно, розлютився б, якби ми скасували цей урок», – каже Декстер.
Даля Ібельгауптайте згадала деталі однієї з останніх розмов з Аланом Рікманом. «Він знав про мої постановки у Литві, цікавився ними, все обіцяв приїхати до Вільнюса та подивитися. У грудні він мені сказав: “Я все ще винен тобі поїздку до Литви, нам слід це зробити», – із сумом каже Даля Ібельгауптайте.
«Не хочеться, щоб люди пам’ятали його лише як Снейпа чи виконавця будь-якої іншої відомої ролі. Це була чудова людина, ерудит, чудовий художник. Для мене він насамперед був другом – надійним та чесним. Від людей, з якими спілкувався, він ніколи нічого не чекав і нічого не вимагав. Нічого. Таких рідко зустрінеш», – каже Декстер Флетчер.
