1 червня 1991
Карен Молайн – Mirabella
“Оскільки він зображав монстрів, – сказав сучасник Шодерло де Лакло, автора «Небезпечних зв’язків», – люди вирішили, що він і сам один із них».
Тому не дивно, що ті, хто не знайомий з Аланом Рікманом особисто, можуть припустити, що він настільки ж зловісний, як і його легендарні кінолиходії – Вальмон у постановці Королівської Шекспірівської компанії, терористичний лідер у Міцному горішку або садистський політичний інквізитор у Closet land.
“Я насправді досить нервова людина”, – наполягає Рікман.
Проте він більше нагадує впевненого та величного лева, який уважно спостерігає, чекає і ретельно добирає слова – так само, як і свої ролі. Він розуміє, що нерухомість, поєднана з проблисками дотепного гумору та бархатистим баритоном, може створити ауру спокуси, настільки ж невідворотну, як і несвідомо природну.
Ці риси зробили Рікмана незаперечною присутністю в Голлівуді.
Після Closet land він знявся у романтичній англійській комедії Truly, Madly, Deeply, але вже цього місяця повертається до ролі лиходія у фільмі Робін Гуд: Принц злодіїв, де він грає шерифа Ноттінгема.
“Ми залучаємо чорну магію, тож це зовсім не той шериф, якого ви очікуєте побачити”, – каже він із хитрою усмішкою. – “Це черговий поганий, дуже поганий хлопець… але він ще й смішний”.
Його дияволський шериф може викликати хвилю збудження у всіх, хто мав щастя бачити його незрівнянного Вальмона на театральній сцені – жорстокого, але спокусливого.
Але саме сцена залишається для Рікмана справжньою пристрастю.
Він не прагне стати голлівудською зіркою, а хоче повернутися в театр Вест-Енду, щоб знову грати класичні ролі, які принесли йому визнання.
“Я досі вважаю себе англійським театральним актором”, – пояснює Рікман. – “Я ніколи не очікував зніматися у кіно. Але робота у фільмах дала мені зовсім іншу впевненість, і мені цікаво, як це проявиться в театрі.”
Час невблаганний, і він з сумом зазначає, що деякі класичні ролі вже стали для нього недосяжними через вік (на той момент йому трохи за сорок).
“Але я все ще вірю в чужу уяву”, – додає він. – “Десь там є люди, які запропонують мені щось настільки несподіване, що я й сам би ніколи не подумав про це”.
