Спеціальним гостем фестивалю Камерімідж був визначний англійський актор. Який зіграв безліч важливих ролей, одна з найвідоміших з них – роль професора Снейпа з серіалу «Гаррі Поттер». Саме Алан Рікман отримав у Бидгощі спеціальну нагороду – Кшиштофа Кесльовського.
Алан Рікман: Перший фільм, у якому я знімався, приніс мені успіх. До цього фільму я не відомий. І я думаю, проблема з фільмами в тому, що люди навішують на тебе ярлик (стукає себе по голові), і після цього всі хочуть бачити тебе у схожих ролях. Але, на щастя, у театрі я теж завжди грав. Звісно, з часом манера грати у кіно впливала на манеру гри у театрі. Але це був позитивний вплив. Я став спокійнішим на сцені. Я вивчив правило «що менше, тим краще». І я завжди дуже охоче беру участь у мінімалістичних, іноді «нереальних» проектах.
ГТ: Ви згадували про ярлики, які навішують критики, глядачі після ваших найхарактерніших ролей. А як було з Гаррі Поттером і вашою роллю у цьому, скажімо, серіалі?
Алан Рікман: Там було трохи по-іншому, бо коли ми почали знімати, написано було лише 3 книги. І ніхто з нас не знав, як уся ця історія закінчиться. Багато про що доводилося здогадуватися. Але іноді це дуже здорово – здивувати глядачів та поставити всю ситуацію з ніг на голову. Глядачі гадають, що знають твого персонажа, а він бере і повертається зовсім іншою стороною.
ГТ: Що ви найбільше любите у своїй професії, професії, за яку Ви вже отримали нагороду Кшиштофа Кесльовського за акторську гру?
Алан Рікман: Мені подобається, що актор – це важлива складова історії, яку треба розповісти. Адже ми розповідаємо історії. Тому я завжди щасливий, коли мені трапляється добре написана річ. І ще я дуже радий, що можу розповісти цю історію, використовуючи особливі акторські інструменти та прийоми, які часом важко описати. І потім. Ми ж розмовляємо один з одним. Хороший текст завжди нагадує, що робити. У той же час добре розказана історія дає не лише пораду, а й ставить межі, простір для питань. Це схоже на ринок: ти даєш, тобі дають.
