У 1976 році Алан Рікман зіграв роль Шерлока Голмса у театральній постановці п’єси Вільяма Жіллета «Шерлок Голмс» у Бірмінгемському репертуарному театрі. Вистава проходила з 4 листопада по 11 грудня 1976 року.
У цій постановці Рікман втілив образ Голмса з «чудовою холоднокровністю та вишуканою владністю», поєднуючи мелодраматичні елементи з тонкою іронією, що захоплювало глядачів. Його гра настільки виділялася, що інші актори на сцені здавалося тьмяніли на його фоні.
У ролі професора Моріарті виступив Девід Суше, який згодом здобув славу завдяки ролі Еркюля Пуаро. Доктора Ватсона зіграв Майкл Г’юз. У постановці також брали участь Барбара Флінн (Еліс Фолкнер), Урсула Сміт (Медж Ларрабі) та інші.
Постановку режисував Пітер Фараго, сценографом був Джеффрі Скотт, а костюми створила Прісцилла Труетт. Музичний супровід забезпечив композитор Майкл Ленкастер.
Ця вистава стала важливою віхою в театральній кар’єрі Рікмана, демонструючи його акторську майстерність і харизму, які згодом принесли йому міжнародне визнання.
Критики високо оцінили гру Рікмана. Один з оглядачів зазначив: «Голмс у виконанні Алана Рікмана — це втілення холоднокровності та стриманої авторитетності, що поєднує мелодраматичні нотки з майстерним мінімалізмом, створюючи захоплююче та смішне видовище, яке зачаровує глядачів».
Ця роль стала однією з перших значущих театральних робіт Рікмана та передувала його подальшій співпраці з Королівською шекспірівською компанією, де він виконав ролі Фердинанда у «Бурі» та Бойєта у «Марних зусиллях кохання».
Хоча ця постановка не була зафіксована на відео, вона залишається важливою віхою в кар’єрі Рікмана та цікавою сторінкою в історії театральних інтерпретацій Шерлока Голмса.
