Персонаж із театральної постановки Небезпечних зв’язків (Les Liaisons Dangereuses, 1986–1987).
Віконт де Вальмон у виконанні Алана Рікмана в театральній постановці Небезпечних зв’язків (Les Liaisons Dangereuses, 1986–1987) був блискучим втіленням холоднокровної спокуси, маніпулятивного інтелекту й хижої чарівності. Його Валмон — не просто розпусник і інтриган, а вишуканий мисливець, який грає з почуттями жінок із витонченою жорстокістю.
Рікман наділив персонажа гіпнотичною привабливістю, роблячи його водночас чарівним і загрозливим. Його низький, оксамитовий голос та вишукані манери перетворювали навіть найцинічніші репліки на музичні фрази, від яких мороз ішов по шкірі. Він не кричав і не виражав емоції зайвими жестами—його Валмон міг одним лише поглядом або ледве помітною зміною інтонації передати презирство, насмішку чи фальшиву ніжність.
Особливо вражала сцена, де Валмон, впевнений у своїй перемозі, розбиває серце мадам де Турвель. Тут Рікман не просто грав розважливого спокусника—він демонстрував глибину емоційного садизму, що робило його Валмона ще більш небезпечним.
Саме цей образ допоміг Рікману закріпити за собою репутацію майстра лиходійських і багатошарових ролей, відкривши йому шлях до Голлівуду. Його виконання Вальмона досі вважається одним із найяскравіших в історії театральних інтерпретацій Небезпечних зв’язків.
