Опубліковано 11 серпня 2016 року
Северус Снейп тримав нас у напрузі щодо своєї вірності, але з одним усі погодяться — він не був із найвеселіших, правда ж?
Можливо, йому бракувало хобі — наприклад, гри в Плюй-камінці (його мати, до речі, була президенткою клубу у Гоґвортсі), або ж Дамблдор міг би запропонувати йому боулінг. І все ж, було кілька занять, які незмінно викликали на його суворому обличчі ту саму ледь помітну усмішку.
Дратувати Гаррі Поттера
Містер Поттер не був улюбленцем усіх у чарівному світі — просто спитайте Філча або слизеринців — але Снейп підніс антипатію до Гаррі на новий рівень. Він постійно принижував «Знаменитого Гаррі Поттера» й ніколи не втрачав нагоди поставити Обраного на місце. Усе зводилося до давньої ворожнечі: всі казали Гаррі, що він схожий на батька, але лише Снейп сприймав це за образу.
Усе, що пов’язане зі Слизерином
Снейп швидко визначав улюблених учнів — і всі вони мали дещо спільне: зелений колір їм пасував. Хоча кожен голова факультету радів успіхам своїх учнів, Снейп часто заплющував очі на їхні витівки. Якщо бійку почав слизеринець — не важливо. Інші учасники точно втратять бали.
Зіллєваріння, очевидно
«Я не очікую, що ви зрозумієте красу повільно киплячого казана з його мерехтливими парами, витончену силу рідин, які пробираються людськими венами, зачаровуючи розум і захоплюючи почуття».
— Гаррі Поттер і філософський камінь
Поетичний, майже романтичний спосіб, яким він описував мистецтво зіллєваріння першокурсникам, свідчив про справжню любов до цієї справи. І не дарма — його старий підручник із зіллєваріння показував неперевершений талант. Не кожен учень може виправляти підручник.
Неформальне використання темних мистецтв
Поради щодо зіль — не єдине, що було написано в підручнику Напівкровного Принца. Снейп захоплювався темними мистецтвами ще зі школи й сам вигадав чимало зловісних заклять, включно з безжальним Сектумсемпра. За словами Сіріуса, Снейп знав більше прокльонів на першому курсі, ніж інші — на сьомому. Тож не дивно, що він знайшов компанію собі до пари.
Віднімати бали у Ґрифіндора
Снейп настільки любив карати ґрифіндорців, що використовував будь-який привід. Герміона знала це як ніхто: вона втрачала бали за такі «злочини», як допомога однокласникам (зазвичай Невілу) або за правильні відповіді — або, як казав Снейп, «за нестерпне всезнайство».
Ігнорувати шампунь
Здавалось би, що майстер зіль міг би зварити собі мазь проти жирної шкіри. Або хоча б використати закляття-шампунь, щоб приборкати ті жирні чорні пасма. Але схоже, він був цілком задоволений.
Легіліменція
Кожен учитель відчуває, коли учень щось приховує, але в Гоґвортсі були й ті, хто мав особливий дар. Талант Снейпа знаходити порушників базувався не лише на інтуїції — він володів потужною магією, що дозволяла читати й тлумачити спогади. Учням, які вирішували збрехати, краще було не дивитися йому в очі.
Знецінення вчителів Захисту від темних мистецтв
Снейп особливо радів, коли хтось, хто йому не подобався, отримував по заслугах — особливо, якщо ця людина займала посаду його мрії. Він блискуче виставив на посміховисько Гілдероя Локхарта під час дуелі, але погодьтеся — кому це не сподобалося? Снейп також зірвав план Долорес Амбридж використати Сироватку правди на Гаррі. Можливо, це виглядало б героїчніше, якби він не запропонував натомість отруїти Поттера.
Бути саркастичним
«Лонґботом спричиняє руйнування навіть найпростішими закляттями. Те, що залишиться від Фінч-Флетчлі, ми відправимо в лазарет у сірниковій коробці».
— Гаррі Поттер і Таємна кімната
Забудьте про прокляття — сарказм Снейпа був тією темною магією, від якої хотілося б мати захист. Холодний, зверхній і гострий як лезо, його тон пронизував до кісток. Алан Рікман майстерно передав це у фільмах. Ті, хто вважає сарказм найнижчою формою дотепності, краще б не говорили про це на уроках зіль.
Лілі
Було багато речей, які Снейпу подобалися, але, мабуть, лише одна, кого він по-справжньому любив. Його Патронус, який залишався ланню навіть через роки, говорив сам за себе. Хоч вона й пішла з цього світу, Лілі Еванс ніколи не покидала серце Снейпа. Для багатьох це було доказом того, що це серце в нього взагалі є.
