Карен Молін, журнал “Elle”, 1988
[На жаль, посилання на статтю не збереглося. Якщо хтось знає, де знайти оригінал, будемо дуже вдячні.]
“Це був мій перший день зйомок і моя найперша сцена, вночі, в Голлівуді, і я мав зображати американський акцент перед американцями”, – каже англійський актор Алан Рікман, який залишив Бродвей, де грав зловісно привабливого віконта де Вальмона у виставі. Небезпечні зв’язки” в королівському шекспірівському театрі, щоб знятися в “Міцному горішку” в ролі терориста.
“Так що, можливо, я був трохи… напружений. Мені в обличчя била пара, окріп лився по кісточці, і я мав зістрибнути з виступу на нерівну кам’яну бруківку. Десь на 10-11 дублі я почув, як щось рветься – не одяг, а щось у мене під коліном.
Ще один сувенір з Каліфорнії – нові права водія, хоча він і провалив перший іспит, проїхавши на зелене світло. (“Думаю, це метафора”, – сміється Рікман.)
Шістнадцять років тому, у 26 років, він залишив роботу дизайнера і наважився піти на прослуховування до королівської театральної академії. “Я був у такому віці, коли не можна вже дозволити життю проходити повз, – розповідає він. – Взагалі-то, все, що я зробив, це написав листа з проханням повідомити мене про дату прослуховування. Досі пам’ятаю, як опускав лист у поштову скриньку і думав: “Ось моє життя, і зараз воно має змінитися”.
З того часу все так і йшло. Рікман зіграв у багатьох спектаклях за п’єсами Шекспіра, а також у фільмах “Терез Ракен”, “Ромео та Джульєтта” та “Барчестерські хроніки”, показаних в Англії по телебаченню.
“Думаю, моє покоління було останнім, яке розуміло, що після закінчення театральної школи роботу ти отримаєш лише через два роки, – каже він. – Зараз все змінилося. Люди думають, що можуть вийти на сцену і за один вечір стати зіркою”.
Проте самому Рікману вдалося потрапити зі сцени до Голлівуду, в компанію “20 століття фокс”, через 48 годин після приїзду до Лос-Анджелеса, коли продюсер “Міцного горішка” Джоел Сілвер, який бачив його в “Небезпечних зв’язках”, і режисер Джон Мактернан відразу запропонували йому роль. Він був так само приголомшений різкою зміною у своїй кар’єрі, як і голлівудським стилем життя: взятий в оренду будинок з басейном і ванною з гарячою водою, а також серйозною роботою у фільмі з бюджетом у 25 млн. доларів.
“Іноді ти просто маєш почекати, поки твоя особа перестане змінюватися, – каже Рікман. – Схоже, вони вирішили, що моє обличчя не стане ні кращим, ні гіршим. І оскільки я грав на сцені 2 роки, то я не хочу туди повертатися. Мені потрібно щось на зразок вибуху, який звільнить мене від цього Ганс, мій герой у “Міцному горішку”, справді хороша роль.
Найсерйознішою проблемою для Рікмана (крім фанатів на вулицях Лос-Анджелеса) було звикнути до близькості камери. “Це мене турбувало, і Джон мав нагадувати мені: “Тебе беруть крупним планом, Алан, перестань крутити головою”. Однак я завжди відчуваю камеру – це як глядачі.”
Коли я знімав сцени з Брюсом, мені було ясно, що він має великий досвід спілкування з камерами: вони змушують тебе завжди стежити за тим, що ти робиш. Головне тут – дивитися та вчитися – швидко”.
На відміну від багатьох акторів, Рікману подобається чекати своєї частини зйомок. “Це дає мені можливість подумати над тим, що я роблю. Мені завжди більше подобалося репетирувати, ніж грати, тому що тобі не потрібно так напружуватися через відповідальність, що лежить на тобі. На репетиції ти граєш як дитина, а для виступу, зйомок ти маєш стати дорослим”.
[На жаль, посилання на статтю не збереглося. Якщо хтось знає, де знайти оригінал, будемо дуже вдячні.]
